Зміни в Законі про бухоблік

Найголовніше, що треба сказати так те, що Закон про бухоблік буде поширюватись на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Зміна термінів

З 01.01.2018 р. Закон про бухоблік буде доповнено новими термінами, зокрема «витрати», «доходи», «звітний період», «звіт про платежі на користь держави» в частині суб’єктів, які подають цей звіт, «звіт про управління», «власний капітал», «таксономія фінансової звітності» та «підприємства, що становлять суспільний інтерес», «чистий дохід від реалізації продукції».

Так,  витратами визнаватимуться  зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Власним капіталом визнаватиметься різниця між активами і зобов’язаннями підприємства. А чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т.ч. платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Фінансова та інша звітність

Що стосується звітності, то в Законі про бухоблік передбачено визначення звіту про платежі на користь держави та звіт про управління

Визначено, що звіт про платежі на користь держави — документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до Закону, який подається підприємствами, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.

В свою чергу, до підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, віднесли підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами ( у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

Цікавим також є новий термін «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Згідно змін — це підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.

Для цілей бухгалтерського обліку розподіл підприємств на мікропідприємства, малі, середні та великі  буде відбуватись наступним чином.

Класифікація підприємств Критерії підприємств*

(на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному)

балансова вартість активів (євро) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(євро) середня кількість працівників (осіб)
Мікро- до 350 тис. до 700 тис. до 10
Малі до 4 млн до 8 млн до 50
Середні до 20 млн до 40 млн до 250
Великі понад 20 млн понад 40 млн понад 250
*необхідно відповідати щонайменше двом із зазначених критеріїв.

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювались для євро протягом відповідного року.

До підприємств, що становить суспільний інтерес встановлено зобов’язання щодо утворення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером, до складу якої повинно входить не менше двох осіб.  Це не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності

Окрім того такі підприємства складають Звіт про управління. Звіт про управління — документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

Мікро- та малі підприємства звільненні від подання звіту про управління. Для середніх підприємств пропонується передбачити невідображення у звіті про управління так званої нефінансової інформації.

Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Що стосується фінансової звітності, то як і раніше, фінзвітність заповнюється у гривнях. Проте законодавці уточнюють, що на вимогу користувачів її може бути додатково перераховано в іноземну валюту.

Уточнено, що фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі коли бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Подання фінзвітності на підставі таксономії підприємствами, що застосовують МСФЗ, в єдиному електронному форматі, який має визначити Мінфін.

Таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.

Першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набрали зміни до Закону про бухоблік.

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності (крім тих, які складають фінзвітність за МСФЗ) пропонується встановити скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе  уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Із Закону про бухоблік виключено, що незначні недоліки, виявлені в первинних документах, не будуть підставою для невизнання господарської операції. Проте такі погрішності не повинні перешкоджати можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містити відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також виключено такі принципи бухобліку, як «обачність», «історична (фактична) собівартість» та «періодичність».

Але бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються також на інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними П(С)БО, нацстандартами в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;

середня кількість працівників — до 50 осіб.

Закон України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень»

 

Напечатать Напечатать
Cкачать pdf
Поделиться: