Як підприємцям оформити пенсію та сплачувати ЄСВ

11 жовтня 2017 року набрав чинності гучний «пенсійний» Закон № 2148, окрім деяких положень, які будуть застосовуватися з 1 жовтня 2017 року; з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2021 року.

Незважаючи на те, що Закон № 2148 направлений на зміну пенсійної системи, але її «перекроїти» без внесення змін до законодавства щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в наших законотворців не вийшло.

Спочатку скажімо пару слів про поступові зміни пенсійної системи протягом 10 років. Так, вік виходу на пенсію Закон № 2148 не змінює, але він вводить вимоги щодо страхового стажу, і вони будуть підвищуватися протягом 10 років.

До кінця 2017 ще зможуть піти на пенсію після досягнення 60 років всі, хто сплачував страхові внески до Пенсійного фонду не менше 15 років.

А з 1 січня 2018 року для отримання пенсії в цьому ж віці потрібно мати вже не менше 25 років страхового стажу, в 2019-му — 26 років, і так по одному року буде додаватися до 2028-го, коли 60-річні громадяни зможуть отримувати пенсію при стажі 35 років та більше.

Для тих, хто не набрав необхідну кількість років, передбачено вихід на пенсію в 63 роки з меншим стажем: у 2018 році — від 15 до 25 років, з початку 2019 го — від 16 до 26 і так далі. Цей діапазон в 2028 році має досягти показників від 24 до 34 років стажу для 63-річного пенсіонера.

Але тепер повернімось до змін у сплаті ЄСВ. Всі пам’ятаємо, що з 01.01.2017 р. законодавство щодо сплати ЄСВ вже зазнавало чималих змін, зокрема у сплаті цього внеску «за себе» фізичними особами — підприємцями незалежно від обраної системи оподаткування.

Зокрема, підприємці — «спрощенці», які віднесені до 1 групи платників єдиного податку, протягом року сплачували ЄСВ у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється пропорційно сплаченому ЄСВ (абзац 2 п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

І вже з 01.01.2018 р. згідно прийнятому Закону № 2148 такого привілею єдинники 1 групи позбавлені, і з цієї дати будуть сплачувати ЄСВ в повному обсязі.

Уперше за новими правилами (у збільшеній сумі) ЄСВ потрібно буде сплатити за I квартал 2018 року — у строк не пізніше 19.04.2018 р.

Згідно п. 31 ч. 1 розд. ХV Закону № 1058 (набирає чинності з 01.01.2018 р.) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст. 26 Закону № 1058 включається, зокрема, період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Що стосується фізичних осіб — підприємці на загальній системі оподаткування, то вони протягом 2017 року змушені сплачувати ЄСВ незалежно від наявності доходу чи не здійснення підприємницької діяльності, а нараховані щомісячні суми ЄСВ повинні бути не менше за розмір встановленого мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Ні! Цю вимогу, як раз і не скасовано, загальносистемників з 01.01.2018 р. перевили на квартальну сплату ЄСВ.

Підприємці-загальносистемники і незалежні професіонали з 01.01.2018 р. сплачуватимуть ЄСВ «за себе» щокварталу (на сьогодні вони сплачують ЄСВ тільки один раз на рік)! Це ж стосуватиметься і членів фермерських господарств (хоча ясності в цьому питанні поки що немає).

Так як Звіти щодо ЄСВ не подаються щокварталу, то базу необхідно буде брати від квартальних даних Книги обліку доходів і витрат. Але такі зміни ще будуть внесені до нормативно-правових актів, так як норма почне діяти в наступному році.

Позитивним є тільки те, що для фізичних осіб — підприємців залишили право на звільнення від сплати ЄСВ «за себе» якщо вони стали пенсіонерами або інвалідами. Тим паче, що підприємці — загальносистемними тільки-но (з 01.01.2017 р.) отримали таке право!

Тож, в даній статі розглянемо, чи всі підприємці — пенсіонери мають право на таку «пільгу» зі сплати ЄСВ та, як саме нею скористатись.

Умови для звільнення від сплати ЄСВ

Відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ з 2017 р. звільняються від сплати ЄСВ «за себе» фізичні особи — підприємці, як єдиноподатники, так й загальносистемники, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, існують дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску:

наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда;

факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Хто є підприємцем-пенсіонером за віком і має право не сплачувати ЄСВ

Як вже було зазначено, що від сплати ЄСВ звільняються фізичні особи — підприємці, які мають статус саме «пенсіонера за віком».

Умовами призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону № 1058, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та за наявності страхового стажу не менше 15 років до 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зазначеного у ч. 2 ст. 26 Закону № 1058:

Але, тлумачення ст. 26 Закону № 1058 у частині визначення терміну «пенсіонер за віком» призвело до великої кількості судових спорів між підприємцями та контролюючими органами й сформувало неоднозначну судову практику.

Пов’язане це з тим, що пенсійне законодавство України чимало разів змінювалось, в тому числі, в частині видів пенсій, та й сам Закон № 1058 встановлює окремі винятки із загального вікового критерію (ст. 115 Закону № 10581).

Наприклад, жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу.

Також мають право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, — після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Крім того, зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, надаються пенсії згідно із Законом № 796. Наприклад, згідно абзацу 1 ст. 55 Закону № 796 пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, надаються особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Більше того, є ст. 2 Закону № 1788, в якій передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах. Це, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, та на інших роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, — за Списками № 1 та № 2, інші професії перелічені у ст. 13 Закону № 1788.

Теж, є ст. 12 Закону № 2262, за якою надається пенсія за вислугу років, а саме особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним Законом № 2262.

Тож, хто в розумінні «ЄСВ-шного» законодавства вважається «пенсіонером за віком» і має право не сплачувати ЄСВ «за себе» та брати участь в його сплаті тільки добровільно?

Пенсійний фонд вважав (Лист № 3672/03-20), що фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 зі зменшенням пенсійного віку відповідно, як до ст. 55 Закону № 796, так і до ст. 13 Закону № 1788, набудуть право на добровільну сплату ЄСВ, тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого саме ст. 26 Закону № 1058.

ДФСУ, навпаки, звільняла від сплати ЄСВ фізичних осіб — підприємців, яким зменшено пенсійний вік на умовах ст. 55 Закону № 796 та ст. 13 Закону № 1788, але забирає таке право у підприємців, яким призначена пенсія за вислугу років (Лист № 8285/3/99-99-17-03-03-14, підкатегорія 301.04.02 ЗІР).

Але, правову позицію з цього питання надано Верховним Судом України в Постановах № 21-57а14 та № 21-70а14, відповідно до яких термін «пенсіонер за віком» в аспекті ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ включає в себе як осіб, які отримують пенсію за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (ст. 26 Закону № 1058)), так і осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону № 796 або ст. 13 Закону № 1788, тобто до досягнення 60-річного віку.

Водночас не звільняються від сплати ЄСВ «за себе» на підставі ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років (Постанова № 21-59а14).

Тобто, на сьогодні від сплати ЄСВ «за себе» звільняються лише ті фізичні особи — підприємці, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах — зі зменшенням віку.

Фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, скористатись пільгою не можуть.

Також, але за наданою вже ДФСУ індивідуальною консультацією, позбавлені права щодо несплати ЄСВ «за себе» підприємці-пенсіонери, які отримують пенсію згідно законодавства іншої країни (Індивідуальна податкова консультація № 925/Р/99-99-13-02-03-14/ІПК)

Особливості несплати ЄСВ підприємцями-пенсіонерами

Після того, як ФОП-пенсіонер набув відповідний статус, Пенсійний фонд надає ДФСУ інформацію щодо такого підприємця (платника ЄСВ), який став пенсіонером за віком, із зазначенням дати встановлення пенсії.

Тож ФОПи-пенсіонери звільняються від обов’язку повідомляти контролюючий орган про набуття статусу пенсіонера. Жодних заяв або якихось додаткових документів подавати ФОПу-пенсіонеру не потрібно. З цим погоджуються і податківці (підкатегорія 301.04.02 ЗІР).

А для ФОПів, які є інвалідами і отримують соцдопомогу з фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

За новоспеченими пенсіонерами лише є обов’язок щодо подання Звіту про суми нарахованого доходу та суми нарахованого ЄСВ за формою № Д5 з позначкою «призначення пенсії» (додаток 5 до Порядку № 435).

Нагадаємо, що фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування заповнюють таблицю 1 Звіту з ЄСВ за формою № Д5, а таблицю 2 — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Жодних строків чи штрафів за несвоєчасне подання такого «пенсійного» Звіту немає. Тому Звіт за формою Д5 з позначкою «призначення пенсії» можна подати, як одразу після виникнення права на пенсійне забезпечення, так і в кінці звітного періоду.

Як роз’яснюють фіскали, фізична особа — підприємець, в тому числі, яка обрала спрощену систему оподаткування, буде звільнена від сплати ЄСВ тільки з наступного місяця після набуття статусу «пенсіонеру за віком» (дати встановлення пенсії).

Пояснюють вони це тим, що відсутній пропорційний розрахунок бази нарахування ЄСВ для даної категорії платників. Тому місяць, в якому особа набула право на пенсію за віком, буде включатися до базового звітного періоду, за який доведеться сплати ЄСВ (підкатегорія 301.04.02 ЗІР).

Якщо звітуємо одразу після виникнення права на пенсійне забезпечення

Працівники Пенсійного фонду вимагають подання звіту за формою Д5 одразу при зверненні за пенсійним забезпеченням, оскільки його дані вони враховують при розрахунку суми пенсії.

Тож, підприємець — пенсіонер, який вирішив відзвітувати одразу після виникнення права на пенсійне забезпечення, базу нарахування ЄСВ повинен визначити за місяцями до дати формування заяви про призначення пенсії та подати Звіт з ЄСВ з типом «призначення пенсії» і одразу сплатити ЄСВ. Місяці після «переходу» на пенсію за віком не враховуються.

Нагадаємо, що підприємці — єдиноподатники базу нарахування ЄСВ за кожний місяць визначають самостійно, але не вище максимальної величини бази нарахування ЄСВ2.

До самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ застосовуємо ставку 22 % і отримуємо суму ЄСВ за місяць. Але, ця сума має бути не нижчою (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ):

до 31.12.2017 р. — 0,5 мінімального страхового внеску — для підприємців на 1 групі єдиного податку, після цієї дати — мінімального страхового внеску3;

мінімального страхового внеску для інших єдиноподатників.

У 2017 році мінімальна заробітна плата становить 3200 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок за місяць для підприємців — спрощенців 2 та 3 групи становить 704 грн (3200 грн х 22 %), для єдиноподатників 1 групи352 грн (704 грн х 0,5) до 31.12.2017 р.

А ось, підприємцям — пенсіонерам, що працюють на загальній системі оподаткування доведеться Звіт з ЄСВ складати на підставі, так би мовити, умовно визначених показників.

Нагадаємо, на відміну від ФОПів — спрощенців, ФОПи — загальносистемники базу для нарахування ЄСВ формують за даними Податкової декларації про майновий стан та доходи, за якою вони звітують лише по закінченню звітного року. Зрозуміло, що новоспечений підприємець — пенсіонер її ще не складав.

В цьому випадку пенсіонеру — загальносистемнику можна графи 2, 3 таблиці 1 Звіту з ЄСВ за формою Д5 з позначкою «призначення пенсії» заповнити:

на підставі Книги обліку доходів та витрат. Але суми доходу повинні бути не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ;

або умовно, вказавши дохід не менше розміру для нарахування мінімального страхового внеску (тобто, не менше розміру мінімальної зарплати — 3200 грн), а суму нарахованого ЄСВ (графа 5) — не менше мінімального страхового внеску, тобто 704 грн (3200 х 22 %).

У разі необхідності стикування даних при підсумковому розрахунку за звітний період або доплатити ЄСВ, якого не вистачило по закінченню звітного періоду треба знов подати Звіт з ЄСВ з позначкою «початкова».

Якщо ж в цьому потреби не виникатиме, підприємець — пенсіонер за загальним правилом звільняється від подання Звіту з типом «початкова».

Важливо!Якщо, підприємець — пенсіонер незалежно від обраної системи оподаткування не скористався своїм правом на звільнення від сплати ЄСВ «за себе» (не знав, забув, запрацювався або помилився) і здав за себе Звіт за формою № Д5 з типом «початкова», у якому визначив для себе базу нарахування ЄСВ за звільнені місяці, то згідно роз’яснень ДФСУ такий підприємець зобов’язаний сплати визначені суми, а вже сплачені поверненню не підлягатимуть (підкатегорія 301.09 ЗІР).

Списують фіскали все нібито на добровільну участь у сплаті ЄСВ, хоча добровільна участь здійснюється на підставі укладеного договору про добровільну участь. Але фіскали, як бачимо, вважають по-іншому, і проти повертати помилково сплачені суми підприємцю — пенсіонеру.

Ще й нагадують, що у разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону про ЄСВ.

Тож, помилково сплачений ЄСВ лише можна врахувати для перерахунку пенсії. Тому необхідно бути уважними!

Якщо звітуємо в кінці звітного періоду в якому набуто статус «пенсіонера за віком»

Враховуючи те, що повідомляти ДФСУ про вихід на пенсію підприємцю не потрібно, про це вона дізнається сама і право на звільнення повинно «спрацювати» автоматично, та не встановлення граничних строків подання «пенсійного» Звіту з ЄСВ, то такий звіт можна подати замість Звіту з ЄСВ з типом «початкова» в граничні строки, які передбачені для такого звіту.

ФОПи-єдиноподатники. Враховуючи те, що єдиноподатники сплачують ЄСВ щокварталу, а звітують лише по закінченню звітного року, то таким пенсіонерам — єдинникам можна подати Звіт з ЄСВ з типом «призначення пенсії», як одразу по закінченню звітного кварталу, в якому набуто статусу пенсіонера, так і по закінченню звітного року (граничний строк подання форми Д5 — 09.02.2018 р.).

У графі 2 зазначається сума доходу, з якої підприємець-єдинник сплачено ЄСВ. Пам’ятаємо, розмір такого доходу має бути не менше мінімальної зарплати відповідного місяця і не більше максимальної величини доходу для нарахування ЄСВ.

У графі 3 зазначається розмір ЄСВ — 22 % — встановлений законодавством для обов’язкової сплати (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ)

У графі 4 зазначається сума нарахованого ЄСВ в розрізі місяців звітного року. Розраховується за формулою, зазначеною у назві рядка (гр. 2 х гр. 3).

У рядку «Усього» відображаємо підсумкове значення, отримане у графі 2 та 4.

ФОПи-загальносистемники. За 2017 рік підприємці — загальносистемними звітують, як і зазвичай у лютому 2018 р. — до 10.02.2018 р. (п. 2 розд. III Порядку № 435).

Вже з 01.01.2018 р. ФОПи-загальносистемники переходять на щоквартальну сплату ЄСВ.

Ті, підприємці, які стали пенсіонерами протягом 2017 року, можуть Звіт з ЄСВ з типом «призначення пенсії» подати замість річного, тобто з типом «початкова», склавши його за всіма встановленими правилами, але звітуючи лише за місяці, в яких сплачено ЄСВ.

У графі 2 відображаємо суму чистого доходу, заявлену в Податковій декларації про майновий стан і доходи фізичної особи — підприємця помісячно, включаючи місяць виходу на пенсію.

Пам’ятаємо, що якщо в окремому місяці, або періоді не отримано дохід, то необхідно самостійно визначити базу нарахування для ЄСВ, але не більше максимальної величини, а суму ЄСВ — не менше за розмір мінімального страхового внеску (704 грн). 

У графі 3 зазначаємо дохід, відображений у графі 2 з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ у розрізі місяців звітного року.

Тобто, якщо сума доходу, на яку нараховується ЄСВ, у відповідному місяці графи 2:

менше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то вона переноситься до графи 3 без змін (показники графи 2 та 3 будуть однакові).

більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то в графі 3 зазначається максимальний розмір бази нарахування ЄСВ у відповідному місяці (див. таблицю).

Термін дії

Розмір, грн

01.01.2017 — 30.04.2017

40 000 грн.

01.05.2017 — 30.11.2017

42 100 грн.

01.12.2017 — 31.12.2017

44 050 грн.

Якщо отриманий дохід у будь-якому місяці звітного періоду менше розміру для нарахування мінімального страхового внеску (тобто менше розміру мінімальної зарплати для цього місяця), то підприємцем в такому місяці не буде виконано вимогу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ щодо сплати мінімального ЄСВ-внеску в прибутковому місяці. Тому в графі 3 необхідно вказати розмір мінімальної зарплати (3200 грн).

У графі 4 зазначається розмір ЄСВ (22,0 %), установлений законодавством для обов’язкової сплати (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ)

У графі 5 зазначається сума нарахованого ЄСВ в розрізі місяців звітного року.

Список використаних документів

Закон № 796 — Закон України від 28.02.1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 19.12.1991 р. № 2001-XII

Закон № 1058 — Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Закон № 1788 — Закон України від 05.11.1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»

Закон № 2262 — Закон України від 09.04.1992 р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Закон № 2148 — Закон України від 03.10.2017 р. 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Список № 1 та № 2 — Список № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36

Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435

Постанова № 21-57а14 — Постанова ВСУ від 15.04.2014 р. № 21-57а14 «Про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату недоїмки» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38655039)

Постанова № 21-59а14 — Постанова ВСУ від 15.04.2014 р. № 21-59а14 «Про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38655046)

Постанова № 21-70а14 — Постанова ВСУ від 15.04.2014 р. № 21-70а14 «Про скасування вимоги про сплату недоїмки» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38655048)

Лист № 3672/03-20 Лист ПФУ від 10.02.2014 р. № 3672/03-20 «Щодо сплати єдиного внеску пенсіонерами»

Лист № 8285/3/99-99-17-03-03-14 — Лист ДФСУ від 01.09.2015 р. № 8285/3/99-99-17-03-03-14 «Щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичних осіб — підприємців, які одночасно є пенсіонерами за вислугу років»

Індивідуальна податкова консультація № 925/Р/99-99-13-02-03-14/ІПК — Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 30.06.2017 р. № 925/Р/99-99-13-02-03-14/ІПК «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичною особою — підприємцем, який є пенсіонером за віком та отримує пенсію за межами України»

1Ця норма діє з 1 жовтня 2017 року.

2 Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). З 01.01.2018 р. згідно Закону № 2148 становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

3 Розмір мінімального ЄСВ визначається шляхом множення розміру мінімальної зарплати на ставку ЄСВ, встановлену законом на місяць, за який нараховується дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ)

Напечатать Напечатать
Cкачать pdf
Поделиться: