ПДВ-наслідки повернення товарів експортеру нерезидентом

У відносинах із іноземними покупцями можуть виникати випадки повернення товарів.

Причини для цього можуть бути самими різними: поставка неякісного товару або ж товару неналежної комплектації, фінансові труднощі покупця, що призводять до неможливості здійснення розрахунків з резидентом, складності в подальшій реалізації товару покупцям (наприклад, через певні обмеження в країні нерезидента тощо).

За таких обставин товару знову доведеться перетнути митний кордон України, але вже в зворотному напрямку.

Як кваліфікувати такий перетин експортеру-резиденту?

По якій ціні оприбутковувати такий товар в бухгалтерському обліку та які податки і збори сплачувати?

  1. Режими митного розміщення товару, що повертається нерезидентом

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених МК України. Для товарів, що повертаються експортеру, застосовується митний режим реімпорту.

Реімпорт — це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 77 гл. 14 розд. V МК України).

Митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим.

Зокрема, у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які раніше вивозилися у митному режимі експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Реімпорт товарів, поміщених у митний режим експорту, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 гл. 14 розд. V МК України може бути здійснений експортером цих товарів або його правонаступником. Декларування товарів у митний режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів.

Для поміщення товарів у митний режим реімпорту особа, на яку покладається обов’язок щодо дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) ввезти товари на митну територію України не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України;

2) подати органу доходів і зборів*, що здійснює випуск товарів у митному режимі реімпорту, документи на такі товари;

3) надати органу доходів і зборів документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реімпортуються.

Застосування митного режиму реімпорту можливе за умови можливості ідентифікації контролюючим органом товарів, заявлених у цей митний режим, як таких, що були раніше випущені за межі митної території України.

До товарів, що вивозяться за межі митної території України з наміром подальшого реімпорту, засоби забезпечення ідентифікації можуть бути застосовані в момент їх випуску (ч. 2 ст. 79 гл. 14 розд. V МК України).

Для забезпечення ідентифікації товарів, що реімпортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами 2 і 3 ст. 326 гл. 47 розд. ХI МК України (ч. 3 ст. 79 гл. 14 розд. V МК України).

Не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак (ч. 4 ст. 79 гл. 14 розд. V МК України).

Замість митної декларації для декларування у митний режим реімпорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення використовуються документи, що підтверджують попереднє вивезення зазначених товарів за межі митної території України (ч. 8 ст. 79 гл. 14 розд. V МК України).

  1. Валютний контроль

Банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов’язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за договором, на підставі інформації про зазначену операцію в реєстрі митних декларацій (п. 2.6 Інструкції № 136).

  1. Податки та збори

Порядок сплати, звільнення чи повернення податків і зборів буде залежати від умов поміщення товарів у митний режим реімпорту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 283 та ч. 2 ст. 286 гл. 42 розд. IХ МК України ввізне мито не сплачується при дотриманні вимог та обмежень, встановлених гл. 14 розд. V МК України.

Після поміщення у митний режим реімпорту товарів згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 гл. 14 розд. V МК України (після невиконання (неналежного виконання) умов зовнішньоекономічного договору) суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому МК України (ч. 1 ст. 81 гл. 14 розд. V МК України).

Так, ч. 5 ст. 301 гл. 42 розд. IХ МК України передбачено, що повернення сум митних платежів здійснюється, крім іншого, в разі, якщо законом передбачено повернення сум сплаченого мита при розміщенні товарів у митний режим реімпорту відповідно до розд. V МК України.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених ч. 5 ст. 301 гл. 42 розд. IХ МК України, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Акцизний податок і ПДВ при поміщенні товарів згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 гл. 14 розд. V МК України у митний режим реімпорту справляються відповідно до ПК України. Повернення нерезидентом раніше експортованого товару саме до таких операцій і відноситься.

При цьому, операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування згідно з п. 206.3 ст. 206 розд. V ПК України, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 гл. 14 розд. V МК України, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розд. V ПК України (20 % та 7 %).

Отже на звільнення від ПДВ можуть розраховувати експортери, які вивезли за межі митної території України товари у митних режимах тимчасового вивезення або переробки за межами митної території України.

Згідно з пп. «в» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПК України операції з ввезення запасів у митному режимі імпорту або реімпорту є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 20 % (для лікарських засобів і медичних виробів застосовується ставка ПДВ 7 %).

Звільнення від оподаткування товарів, що передбачене п. 197.1 ст. 197 розд. V ПК України, поширюється на операції із ввезення на митну територію України (п. 197.4 ст. 197 розд. V ПК України). Отже ввезення пільгових товарів також пільгується.

«Ввізний» ПДВ нараховують виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 розд. V ПК України).

Визначаючи базу оподаткування для ТМЦ, що ввозяться на митну територію України, іноземну валюту перераховують за офіційним курсом НБУ, що діє на 0 годин дня подання митної декларації (п. 391.1 ст. 391 розд II ПК України).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 розд. V ПК України.

Документом, що засвідчує право на податковий кредит, є митна декларація, яка оформлена відповідно до вимог законодавства і підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 розд. V ПК України).

Подальше нарахування податкового зобов’язання з ПДВ можливе у разі використання реімпортованої продукції в неоподатковуваних операціях, або ж звільнених від оподаткування.

Акцизний податок відповідно до пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 розд. VI ПК України не сплачується, якщо при цьому не справляється ПДВ.

В інших випадках реімпорт підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України здійснюється зі сплатою акцизного податку на загальних підставах.

  1. Відображення повернення товару в бухгалтерському обліку

В бухгалтерському обліку повернутий нерезидентом товар оприбутковується за первісною вартістю, тобто за тією ж самою вартістю, яка була списана в дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» при визнанні доходу.

Кореспонденція рахунків для прибуткування повернутого товару: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»і кредит субрахунку 281 «Товари на складі» методом «червоне сторно».

Сума ввізного мита та плати за митне оформлення, якщо вони сплачені при поверненні товару, відноситься в дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Дохід на суму повернутих товарів зменшується наступною кореспонденцією: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» і кредит субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

Курсові різниці (якщо вони були нараховані на заборгованість нерезидента) коригуються відповідно за субрахунками 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або 945 «Втрати від операційної курсової різниці». Тобто коригується той рахунок, який був задіяний при визначенні курсових різниць.

Список використаних документів

МК України — Митний кодекс України

ПК України — Податковий кодекс України

Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136

*Органи доходів і зборів — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости (п. 341 ч. 1 ст. 4 гл. 1 розд. I МК України).

автор —

Людмила Волинець

Напечатать Напечатать
Cкачать pdf
Поделиться: