Новые правила блокировки налоговых накладных — забег по граблям продолжается

Борис Юровский

Ни для кого не секрет, что НДС давно превратился в инструмент мошеннической минимизации налогов путем оформления НН на так называемые «нереальные» (а точнее — бестоварные) операции. Фискалы давно и долго вели борьбу (или делали вид, что вели) с т. н. «схемами». Для этого использовалась накладная на налог (налоговая накладная), система электронного администрирования и, конечно, система блокирования НН/РКНН.

Система блокирования НН/РКНН по замыслу ее авторов должна была ударить по «схемщикам», осуществляющим бестоварные операции. НН/ОКНН таких субъектов предполагалось заблокировать и потребовать от их «авторов» доказательств реальности операции. Так как доказать реальность того, чего нет, невозможно, торговля налоговым кредитом, по замыслу авторов, должна стать бессмысленной. Не знаю, действительно ли авторы идеи блокирования НН/РКНН верили в ее эффективность, но только борьба с фиктивными НН в 2017 г. полностью провалилась. Председатель Комитета ВРУ по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина в комментарии интернет-изданию «Цензор.нет» сказала, что уже через несколько месяцев после введения системы блокирования НН, мошенники подобрали механизмы, позволяющие обходить критерии блокирования НН и мы увидели, что блокируют исключительно реальный бизнес.

Автор может привести сотни примеров того, как добросовестные плательщики НДС, заплатившие за купленный товар, месяцами отстаивали свое право на налоговый кредит, при том, что бестоварные НН продолжали регистрировать и бюджет терял баснословные суммы.

Итогом «борьбы с нелегальными операциями» стали, во-первых, сокращение регистрационного лимита (∑накл) у продавцов, НН которых заблокировали (за счет увеличения  ∑Перевищ) что привело к необходимости пополнения счета в СЭА (к этой базе добавилась новая формула исчисления ∑перевищ, самочинно введенная фискалами)[1], а во-вторых, к временной, а иногда и к безвозвратной потере налогового кредита покупателями, которые месяцами ждали разблокирования НН, а некоторые так и не дождавшись этого ждут теперь истечения 3-х летнего срока для отнесения несостоявшегося НК в расходы.

Ситуация зашла в «глухий кут» и нормы НК Украины, которые регулировали порядок блокировки налоговых накладных /расчетов корректировок к налоговым накладным (далее — НН/РК), были отменены.

При этом Правительству было поручено разработать новые правила блокировки НН/РК и новый порядок работы Комиссии, рассматривающей жалобы на остановку регистрации НН/РК. Переходными положениями Закона № 2245 на Кабинет Министров Украины были возложены следующие обязанности:

  • в течение двух месяцев со дня вступления в силу Закона № 2245 определить новый порядок блокирования регистрации НН/РК в Едином реестре налоговых накладных на основании обновленного п. 201.16 т. 201 разд. V НК Украины;
  • в течение трех месяцев со дня вступления в силу Закона № 2245 принять нормативно-правовые акты для реализации этого Закона.

КМУ формально выполнил требования Закона № 2245 — Постановление №117, которым утверждена необходимая для проведения блокировки НН/РКНН процедура, датировано 21 февраля 2018г., правда его текст стал доступен на Урядовом портале только вечером 3 марта, а опубликован этот нормативный акт в газете «Урядовый курьер» был только __7_ марта. Пунктом 4 Постановления №117 КМУ установлено, что новый порядок блокировки НН/РКНН вступает в силу через 15 дней после публикации, т. е. «22» марта 2018г.

Постановлением КМУ № 117 от 21.02.2018г. «Об утверждении порядка остановки регистрации НН/РК в ЕРНН» утверждены:

◊ Порядок остановки регистрации НН/РК в ЕРНН (Порядок № 117);

◊ Порядка работы Комиссии, принимающей решение о регистрации НН/РК в ЕРНН и отказе в такой регистрации,

◊ Порядка рассмотрения жалоб на решения Комиссии.

Эта система необходима для предупреждения схем по хищению НДС и бесперебойного процесса автоматического возмещения НДС.

Постановление КМУ № 117, кроме утверждения нормативных актов, регулирующих порядок регистрации НН/РК в ЕРНН, содержит норму, определяющую судьбу НН/РК, которые до 01.12.2017 г. не были зарегистрированы, по которым на 01.12.2017г. не подали пояснений и копий документов, которые необходимы для их разблокирования.

Таким плательщикам после вступления в силу Постановления КМУ будет разрешено в течение 365 дней со дня возникновения налогового обязательства подать в Комиссию соответствующие документы и пояснения. При этом комиссия будет рассматривать «оправдательные документы» по новым правилам, которые утверждены Постановлением КМУ №117

Принципиальных новшеств Постановление КМУ не предусматривает. По прежнему предусматривается, что все поданные на регистрацию НН/РКНН в автоматизированном режиме будут разделяться на не подлежащие мониторингу и подлежащие мониторингу. Мониторинг НН/РКНН будет выявлять те НН/РКНН, регистрировать которые без доказательств их реальности нельзя. Такие НН/РКНН будут блокироваться и плательщик НДС, который их оформил, должен будет подавать специальной Комиссии документы, подтверждающие реальность операции, а Комиссия будет либо соглашаться на регистрацию НН/РКНН, либо отказывать в регистрации. В случае отказа плательщик имеет право на обжалование решения Комиссии.

Вроде бы все по-прежнему, и непонятно было для чего «огород городить». Но дьявол, как известно, прячется в деталях (нюансах). Поэтому Постановление КМУ №117 надо рассматривать детально.

Какие НН/Ркнн не подлежат мониторингу

Первое, что интересует плательщиков НДС – как не попасть под мониторинг НН/РКНН и таким образом избежать блокирования НН/РКНН.

 Порядок № 117 устанавливает перечень признаков, при соответствии которым НН не подлежит мониторингу.

Во-первых, не будут «мониторить» НН, которые не выдаются покупателям, то есть которые составлены на операции, в которых покупатель не зарегистрирован как  плательщик НДС, а также по операциям, освобожденным от НДС.

Во-вторых не будут «мониторить» НН/РК плательщиков НДС, у которых объем поставок в зарегистрированных в текущем месяце НН/РК, с учетом поданной на регистрацию НН/РК, будет меньше 500 тыс. грн, при условии, что руководитель плательщика НДС занимает аналогичную должность не более, чем на трех — плательщиках налога.

Норма предыдущего положения ограничивала для руководителя количество занимаемых аналогичных должностей не более чем у трех действующих плательщиков налогов. То есть теперь условию удовлетворяет, например, случай, когда директор является руководителем четырех хозяйственных субъектов: двое из которых плательщики НДС, а двое — нет.

Кроме того (и это — в третьих), не подлежат мониторингу НН, поданные на регистрацию плательщиками НДС, которые одновременно соответствуют предельным значениям показателей  D и P.

Эти показатели хорошо известны бухгалтерам. D – это показатель налоговой нагрузки, который рассчитывается как это отношение суммы уплаченных налогов, включая ЕСВ, к общей сумме поставок товаров/услуг, облагаемых НДС по ставке 20 %, 7 %, и 0% который рассчитывается за 12 месяцев, предшествующих месяцу, в котором составляется НН/РК.

Значение показателя D исчисляется ГФСУ на первое число календарного месяца и каждого 10 числа доводиться до плательщиков НДС в электронном кабинете, что дает возможность налогоплательщику сопоставить свои расчеты с расчетами ГФСУ и в случае несовпадения потребовать от органов разъяснений.

P — это сумма налоговых обязательств в поданных на регистрацию НН/РКНН, исчисленных нарастающим итогом с начала месяца.

Пока P не превышает максимальное месячное значение НО за предшествующие 12 месяцев сумму налоговых обязательств, НН/РКНН не подлежит мониторингу. Если же предприятие в текущем месяце увеличивает сумму НН более, чем на 40%, по сравнению с максимальной суммой месячных НО за предыдущие 12 месяцев, то СЭА должна проверить, не превышает ли показатель налоговой нагрузки трех процентов (D<=0,03) (в 2017г. D не должен был превышать 5%) и в случае невыполнения этого условия НН/РКНН подлежит мониторингу.

То есть, пока соблюдается условие P<Pмx1,4, то оснований для мониторинга НН/РКНН нет и на предмет регистрации НН/РКНН можно не волноваться.

У бухгалтеров есть свои способы не допустить превышения Рмх1,4 и, таким образом, избегать мониторинга и блокирования НН/РКНН.

Казалось бы все справедливо и мониторинг НН/РКНН, не говоря уже о блокировании НН/РКНН, должен быть достаточно редким явлением. Но, увы! 2017 год показал, что СЭА НДС может заблокировать НН/РКНН, которая согласно установленным правилам не то что блокированию, но даже мониторингу не подлежит. Популярные бухгалтерские сайты полны историй об абсолютно безосновательной блокировке НН. Многие бухгалтеры, столкнувшись с этим на практике, задают старый, как мир, вопрос: «Что делать? Кому звонить? Где искать правду?» Контролирующие органы, ну учете которых стоит плательщик, в таких случаях обычно «советуют» начать процедуру разблокирования, то есть де-факто признать справедливость ручного вмешательства в СЭА НДС (а как иначе против правил можно заблокировать НН?). Не склонные к конфликтам бухгалтеры обычно так и поступают. Но есть и другая (пусть и малочисленная) группа бухгалтеров, представители которой готовы до конца «бороться за правду».

К сожалению, в постановлении КМУ № 117 нет никакой специальной процедуры обжалования действий фискальных органов по блокированию НН/РКНН, которые в соответствии с установленными критериями не подлежат мониторингу. А значит плательщики НДС не защищены от необоснованного блокирования НН/РКНН. Так что же делать плательщику в таких случаях? Плательщику в этих условиях остается только воспользоваться общей процедурой разблокирования НН/РКНН путем подачи документов, подтверждающих реальность операции, и пояснений к ним. Конечно, налогоплательщик может в порядке применения пп. 17.1.1 НКУ воспользоваться своим правом на бесплатное получение от фискального органа информации о нормативно-правовых актах на основании которых проведен мониторинг НН/РКНН и настаивать, что должностные лица фискальных органов превысили свои полномочия и, скорее всего, фискальный орган, в который поступит такое обращение, даст формальный ответ на такое обращение, но без решения. Комиссии НН вряд ли разблокируют.

Алгоритм мониторинга НН/РКНН

Подлежащие мониторингу НН/РКНН проверяются на соответствие критериям риска плательщика налога, показателям положительной истории плательщика и критериям рискованности осуществленной операции.

Критерии рискованности налогоплательщика, критерии рискованности осуществления операций, перечень показателей, по которым определяется положительная налоговая история налогоплательщика, в соответствии с Постановлением №117, определяет ГФСУ по согласованию с Минфином Украины и публикуются на официальном веб-сайте ГФСУ. Об установленных критериях информирует также Комитет ВРУ по вопросам налоговой и таможенной политики, этим ребятам открывать сайт ГФСУ недосуг!

Предусматривается, как видим, трехступенчатая проверка. На пути НН/РК выставляется три сита, и если НН/РК проскочит первые два, то вполне может быть задержана (заблокирована) третьим, самым «мелкоячеистым» ситом.

Первое сито — проверка соответствия плательщика НДС критериям риска — самое страшное, так как если плательщик соответствует критериям рискованности, то регистрация НН/РК останавливается.

Самое неприятное при прохождении этого сита в том, что критерии рискованности плательщика определяются не Минфином Украины, который формирует налоговую политику, а ГФСУ*. Минфин только согласовывает эти критерии, а в случае, если не согласовывает, возвращает их ГФСУ.

При этом ничто не мешает ГФСУ менять эти критерии, а сроки их обнародования на сайте ГФСУ не установлены. Важно и то, что ГФСУ не будет доводить до плательщиков свои соображения о том, соответствует ли плательщик таким критериям, или не соответствует. В итоге, подача НН на регистрацию превращается в лотерею, но лотерею, которой будет управлять «невидимая рука ГФСУ».

И вот уже 20 марта 2018г. (за два дня до начала работы «блокировочной машины») на веб-сайте ГФСУ опубликованы 2 проекта (они приведены в конце данной статьи):

  • — критерии рискованности плательщика налога и критерии рискованности осуществления операции;
  • — показатели и коэффициент, для определения положительной налоговой истории плательщика налога.

О новых критериях можно сказать лишь одно, если НН/РКНН попадет под мониторинг, то процент вероятности «выйти сухим из воды» практически отсутствует.  Многочисленность позиций  критериев, разноплановые требования этих критериев (многие из которых выходят за рамки налоговых), не дадут ни малейшего шанса «пройти эту реку в брод». Зная историю борьбы фискалов с «нереальными операциями» свидетельством рискованности плательщика НДС является наличие у него т.н. «признаков фиктивности» (сомнительная регистрация (в т.ч. в зоне АТО и Крыму), обвинительный приговор и прочее) или его хозяйственные связи с аналогичными предприятиями. Самым «загадочным» критерием, на наш взгляд, является налоговая информация, которая имеется у фискалов, свидетельствующая о наличии признаков осуществления рисковых операций плательщиком налога. Вопрос: о каких таких признаках идет речь? Кто и как их будут определять? И узнает ли о них сам плательщик налога? Вывод: под этот критерий можно подвести кого угодно и что угодно! Балом правит ГФСУ!

Итак, если будет признано, что плательщик соответствует критериям риска, будут блокироваться все НН/РКНН.

Что касается второго сита — показателей, по которым определяется позитивная налоговая история плательщика НДС, то перечень этих показателей также определяет ГФСУ и после согласования с Минфином Украины обнародует на своем сайте. При этом на каждое 10-е число месяца, следующего за отчетным, ГФСУ рассчитывает показатели позитивной налоговой истории по каждому (!) плательщику НДС; эти расчеты доводятся до плательщика через электронный кабинет.

Наши комментарии к показателям и коэффициенту, для определения положительной налоговой истории плательщика налога мало, чем отличаются от комментариев к критериям рискованности. Отметим, например, такой момент. Чтобы увеличить свой коэффициент своей положительной истории, плательщику налога нужно остаточную стоимость основных средств довести до показателя более 1 млн.грн! Кто это придумал? А если свои средства приобретать  не целесообразно и в работе используются, в основном, арендованные ОС!  Искать в этом логику, смысла нет.

Еще возникают огромное сомнение касательно ежемесячного расчета данного коэффициента —  готова, ли ГФС (физически и компетентно) обрабатывать данные по каждому плательщику налога и на 10 число каждого месяца рассчитывать этот показатель? Подозреваем, что нет.

Не зря так радовался исполняющий обязанности Главы ГФС Мирослав Продан, когда говорил, что «считает главным отличием нового постановления именно то, что в нем предусмотрено право ГФСУ устанавливать в дальнейшем критерии оценки рисков для остановки регистрации налоговых накладных». Все в своих руках!

 

Движемся дальше. Те плательщики, которые прошли первые два сита, могут не волноваться. Порядок остановки регистрации НН/РК предусматривает, что НН/РК плательщиков с позитивной налоговой историей должны регистрироваться без задержки.

Третье сито ловит НН/РК только тех плательщиков, налоговая история которых не признана позитивной. Получается, что НН/РК, составленные плательщиками, налоговая история которых негативная, все-таки могут быть зарегистрированы, если не будут соответствовать критериям рискованности осуществленных операций.

Для сравнения приведены ниже старые критерии рискованности операции


п/п
Операции, подпадающие под критерии
1. В НН, поданной на регистрацию:
► объем поставки товара в 1,5 и более раз больше остатка разницы объема покупки и импорта этого товара в зарегистрированных НН с 01.01.2017 г. и объема приобретения и импорта этого товара, указанного в полученных НН, зарегистрированных с 01.01.2017 г.;
► преобладание в этом остатке (более:
• 75 % общего такого остатка для плательщиков, у которых налоговая нагрузка составляет 3%;
• 60 % ― от 2 % до 3%;
• 50 % ― от 1,5 % до 2 %;
• 40 % ― от 1 % до 1,5 %;
• 30 % ― от 0,5 % до 1 %;
• 20 % ― до 0,5%) товаров с кодами УКТ ВЭД, которые определяются ГФСУ;
► отсутствие товара/услуги в Таблице данных, поданной плательщиком НДС.
Если НН соответствует первому показателю, то она блокируется, только если сумма НДС в НН и РКНН, с учетом поданных на регистрацию в отчетном периоде больше среднемесячной суммы ЕСВ и налогов (кроме ввозного НДС) за последние 12 месяцев
2. Отсутствие (аннулирование, остановка) документов разрешительного характера (лицензии) на выпуск, экспорт, импорт, оптовую и розничную торговлю подакцизными товарами, указанными в НН /РКНН, поданных на регистрацию
3. Этот критерий риска касался только расчета корректировки на получателя — плательщика НДС если предусмотрены изменения стоимости товара/услуг более чем вдвое или изменения номенклатуры:
• для кодов товара согласно с УКТ ВЭД — изменения первых четырех цифр кодов;
для кодов услугпервых двух цифр кодов

 

Подчеркнем, что в 2017г. по критериям рискованности операций должны были проверяться все подлежащие мониторингу НН/РКНН. В 2018г. проверяться будут только те НН, которые оформлены плательщиком НДС с негативной историей.

Для того, чтобы доказать, что его хозяйственные операции не имеют налоговых рисков, плательщик НДС может подать Комиссии Таблицу данных плательщика.

В Таблице указываются:

  • виды экономической деятельности в соответствии с Классификатором видов экономической деятельности (КВЭД ДК 009:2010);
  • коды товаров в соответствии с УКТ ВЭД, на постоянной основе поставляются (изготавливаются) и/или приобретаются налогоплательщиком;
  • коды услуг согласно Государственному классификатору продукции и услуг (ДК 016-2010), которые на постоянной основе поставляются (изготавливаются) и/или приобретаемых налогоплательщиком.

Таблица данных налогоплательщика с пояснениями рассматривается Комиссиями регионального уровня в течение 5 рабочих дней, следующих за днем ее получения.

Таблица данных налогоплательщика учитывается автоматически, если такая Таблица подается:

► плательщиками — сельскохозяйственными товаропроизводителями, которые внесены в Реестр получателей бюджетной дотации,

► плательщиками, у которых налоговая нагрузка более 2 % (значение показателя D) и рост объема поставок не более 30 % (значение показателя Р), а также поставки от хозяйственной деятельности, которая имеет постоянный характер по НН/РК составленным (зарегистрированным) за последние 12 месяцев в Реестре, составляет более 25 % от общего объема поставок за этот период.

При этом, если контролирующий орган имеет информацию, свидетельствующую о предоставлении недостоверных сведений в Таблице данных, комиссия может принять решение не учитывать Таблицу данных. Информация о принятом решении в течение операционного дня становится доступна налогоплательщику в электронном кабинете. В информации о том, что Таблица данных не принята к сведению, должна указываться причина отказа.

Если Таблица данных плательщика налога учтена ГФСУ с 1 июля 2017 года, то в дальнейшем регистрация НН/РК по операциям, указанным в Таблице, не должна подлежать остановке (п. 38 Порядка № 117).

Остановка регистрации НН/РКНН

Постановления КМУ №117 предусматривает сокращение числа НН/РКНН, подлежащих мониторингу, что, как думают его авторы, избавит многих бизнесменов от необоснованного блокирования НН/РКНН.

Кроме того, для лучшего информирования плательщиков, в течение месяца после вступления в силу нового Порядка остановки регистрации НН/РК на официальном сайте ГФСУ появится Реестр остановленных НН/РК, (приложение 1 к Порядку) и покупатель с продавцом смогут выяснить, что реально случилось с поданной на регистрацию НН/РК — она просто «зависла» или официально заблокирована, так как правило об отправке в течение операционного дня поставщику квитанции о блокировании НН или ее регистрации иногда нарушается.

Если же плательщик получит такую квитанцию (будем считать, что получит ее обязательно!), то в ней должны быть указаны критерии, по которым НН/РК заблокирована. В частности, из такой квитанции будет ясно, попал ли плательщик НДС в число рискованных и является ли его история негативной.

Согласно п. 13 Порядка №117 в электронной квитанции указываются:

1) номер и дата составления НН/РК;

2) порядковый номер, номенклатура товаров/услуг продавца, код товара согласно УКТВЭД / услуги согласно Государственному классификатору продукции и услуг, указанные в НН/РК, регистрация которых приостановлена;

3) критерий(и) рискованности налогоплательщика и/или критерий(и) рискованности осуществления операций, на основании которого(ых) остановлена регистрация НН/РК в Реестре, с рассчитаным показателем по каждому критерию, которому соответствует налогоплательщик;

4) предложение о предоставлении налогоплательщиком объяснений и копий документов, необходимых для принятия контролирующим органом решения о регистрации НН/РК в Реестре.

Подводя итог анализу процедуры блокирования НН/РК заметим, что она предусматривает сокращение количества блокируемых НН/РКНН. Вот только произойдет ли это на практике?

Как разблокировать НН

Налоговые накладные/Расчеты корректировок налоговых накладных, регистрация которых остановлена, могут быть зарегистрированы, если плательщик подаст Комиссии следующие документы, подтверждающие реальность операции:

  • договоры, в том числе внешнеэкономические контракты, с приложениями к ним;
  • договоры, доверенности, акты руководящего органа налогоплательщика, которыми оформлены полномочия лиц, приобретающих продукцию в интересах плательщика налога для осуществления хозяйственной операции;
  • первичные документы по поставке/приобретению товаров/услуг, хранению и транспортировке, погрузке, разгрузке продукции, складские документы (инвентаризационные описи), в том числе счета-фактуры/инвойсы, акты приема-передачи товаров (работ, услуг) с учетом наличия определенных типовых форм и отраслевой специфики, накладные;
  • расчетные документы и/или банковские выписки из лицевых счетов;
  • документы о подтверждении соответствия продукции (декларации о соответствии, паспорта качества, сертификаты соответствия), наличие которых предусмотрено договором и/или законодательством, а также пояснения.

Документы и пояснения могут быть поданы в течение 365 дней, следующих за датой возникновения налоговых обязательств, указанных в НН/РК (интересно, какой покупатель будет ждать так долго?!).

Все документы подаются в электронной форме. Пояснения подаются контролирующему органу (то есть Главному областному управлению ГФСУ) и рассматриваются Комиссией при этом органе. Т.О. вместо одной Комиссии при ГФСУ вводится двухуровневая система комиссий.

Комиссии Главных областных управлений ГФСУ должны рассмотреть пояснения и документы в течение 5 рабочих дней (почему бы им не поработать в выходные или хотя бы в субботу?), следующих за днем их получения. При этом региональные комиссии могут принимать окончательные решения по регистрации только в отношении НН/РК с объемом поставки до 30 млн грн.

По остальным НН/РК региональные комиссии принимают только предварительное решение, которое подлежит утверждению Комиссией ГФСУ (Комиссией центрального уровня).

Эта Комиссия должна в течение 7 рабочих дней после получения документов и пояснений, но не ранее принятия решения региональной комиссией, принять окончательное решение о регистрации или отказе в регистрации НН/РК.

Может ли такая организация работы повлиять на ее оперативность? Ответ очевиден!

Заседание Комиссии проводится обязательно каждый рабочий день, два раза в день, при наличии документов для рассмотрения. Решение Комиссии принимается путем открытого голосования. В случае равного количества голосов голос председательствующего является решающим.

Основания для принятия решения об отказе в регистрации НН/РК остаются такими же, как и раньше:

  • не предоставление плательщиком письменных пояснений;
  • не предоставление плательщиком копий документов;
  • предоставление плательщиком копий документов, составленных с нарушением законодательства и/или не достаточных для принятия решения о регистрации НН/РК.

Как видим, основания для отказа в регистрации у Комиссии есть всегда!

Нужно отметить, что утверждена и новая форма Решения комиссии о регистрации/отказе в регистрации (приложение 2 к Порядку). В частности, в решении будет указываться четкое мотивированное основание отказа.

В случае отказа в регистрации НН/РК, которые составлены с нарушением законодательства или их недостаточности для принятия положительного решения, в решении должно быть указано, копии каких именно документов не предоставлены, или какие документы составлены с нарушениями законодательства.

Такая конкретизация должна уменьшить риск необоснованного отказа в регистрации НН/РК на основании «дефектности» или «недостаточности» поданных документов, но и не исключит этот риск полностью. В реальности можем столкнуться с тем, что в решении может быть безосновательно указано, что какой-то из поданных документов составлен с нарушением законодательства, и плательщику предстоит это опровергнуть путем обжалования решения в ГФСУ или в суде.

НН/РК, регистрация которой остановлена, регистрируется в день наступления одного из следующих событий (п. 28 Порядка № 117)

  • принято и вступило в силу решение о регистрации НН/РК в Реестре;
  • вступления решения суда в законную силу о регистрации НН/РК в Реестре;
  • в течение пяти рабочих дней не принято и/или не зарегистрировано в отдельном реестре НН/РК, регистрация которых приостановлена, комиссией регионального уровня решение о регистрации или отказе в регистрации НН/РК в Реестре относительно налогоплательщиков, у которых объем поставки, указанный в НН/РК, зарегистрированных в Реестре в текущем месяце, с учетом представленных НН/РК на регистрацию в Реестре, меньше 30 млн. гривен;
  • в течение семи рабочих дней не принято и/или не зарегистрировано в отдельном реестре НН/РК, регистрация которых приостановлена, комиссией регионального уровня решения о регистрации или отказе в регистрации НН/РК в Реестре по налогоплательщиков, у которых объем поставки, указанный в НН/РК, зарегистрированных в Реестре в текущем месяце, с учетом представленных НН/РК на регистрацию в Реестре, составляет более 30 млн. гривен включительно.

Факт регистрации или отказа в регистрации отражается в отдельном Реестре НН/РК, регистрация которых остановлена, форма которой приведена в Приложении № 1 к Порядку № 117. В этом Реестре по каждой заблокированной НН/РК приводятся данные:

  • регистрационный номер электронного документа, регистрация которого остановлена;
  • дата остановки;
  • дата получения контролирующим органом письменных объяснений и копий документов;
  • дата, номер, статус (1 — зарегистрировано 2 — отменено 3 — предварительная регистрация) Решения комиссии регионального уровня о регистрации или отказе в регистрации НН/РК в ЕРНН, наименование контролирующего органа
  • дата, номер Решения комиссии центрального уровня (ДФС) о регистрации или отказе в регистрации НН/РК в ЕРНН
  • данные апелляционного обжалования: дата начала, дата и номер решения комиссии по вопросам рассмотрения жалоб;
  • дата начала судебного обжалования и дата вступления решения суда в законную силу
  • Статус налоговой НН/РК (1 — подлежит регистрации, 2 — отказано в регистрации)

В течение месяца со дня вступления в силу Порядка остановки регистрации НН/РК в ЕРНН Реестр остановленных НН/РК будет функционировать в тестовом режиме.

На период тестирования Реестра остановленных НН/РК решения о регистрации или отказе в регистрации НН/РК в Реестре вступают в силу со дня их принятия. Решение Комиссий регионального и центрального уровней в тестовый период принимаются и направляются плательщику без их регистрации в Реестре остановленных НН/РК.

Как обжаловать решение об отказе в регистрации НН/РК

Решение об отказе в регистрации НН/РК может быть обжаловано в административном или судебном порядке.

Налогоплательщик имеет право на подачу жалобы в ГФСУ в течение 10 календарных дней после того, как решение Комиссии вступило в силу. Хотелось бы заметить, что ГФСУ для выполнения своих обязанностей устанавливает срок в рабочих днях, а право для налогоплательщика — в календарных днях.

Жалоба подается плательщиком налога в электронном виде. В предыдущем Порядке оформление жалобы было предусмотрено только в письменной форме, и отправлять документ должны были нарочным или почтой. Решение по жалобе направляется жалобщику также в электронном виде на электронный адрес, указанный в жалобе (это обязательный реквизит жалобы).

Комиссия по вопросам рассмотрения жалоб может:

◘ удовлетворить жалобу и отменить решение комиссии;

◘ оставить жалобу без удовлетворение, а решение комиссии — без изменений;

◘ оставить жалобу без рассмотрения (в случае подачи заявления об отказе от жалобы).

В целом, процедура административного обжалования решений об отказе в регистрации НН/РК существенно не изменилась, кроме подачи жалоб и копий документов к ним в электронном виде.

Решение комиссии можно обжаловать только в суде.

Положение о комиссии и ее составе предлагается утверждать председателем ГФСУ.

Крупным налогоплательщикам стоит учесть: на период тестирования реестра остановленных НН/РК решения о регистрации или отказе в регистрации вступают в силу со дня их принятия, а по плательщикам с объемом поставок свыше 30 млн грн в месяц решение комиссии регионального уровня вступает в силу, если комиссия центрального уровня в течение 7 рабочих дней не примет иного решения.

Выводы

Постановление №117 предусматривает сокращения числа НН/РКНН подлежащих мониторингу и блокированию, но не содержит процедуры обжалования неправомерного мониторинга и блокирования НН/РКНН. Плательщику НДС, как и в 2017г, придётся пользоваться официально процедурой разблокирования НН/РКНН как в случае правомерного, так и в случае неправомерного блокирования. При этом предусматривается сокращение времени рассмотрения «оправдательных документов» и перенесение основного объема работы по разблокировке НН/РКНН на уровень областных управлений ГФСУ

В заключении наших обсуждений по данной темы будем делать выводы.

Основной вывод — процесс регистрации НН/РК усложняется и ужесточается, и попадая пд мониторинг практически не дает шансов.

Документы, которые попали под мониторинг должны пройти три этапа «отсеивания».

Кроме критериев рискованности операции (как было раньше) появятся критерии рискованности налогоплательщика, а также будут разработаны показатели для положительной налоговой истории плательщика НДС.

Для оперативности (?) рассмотрения оправдательных документов, чтобы принять решение о регистрации или отказе в регистрации НН/РК создаются две комиссии: региональная и центральная.

Вводится электронный реестр остановленных НН/РК с возможностью в онлайн режиме узнавать статус заблокированных документов.

Доработана форма решения об отказе в регистрации с четким мотивированным отказом.

ГФСУ в Письме № 340/4/99-99-07-04-03-13 рассмотрела проект Постановления КМУ «Об утверждении порядков по вопросам остановки регистрации налоговой накладной/расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных» и предлагает дополнить документ новым пунктом следующего содержания:

«Риск, который не был обнаружен при осуществлении Мониторинга, но объективно существует и был выяснен по результатам дополнительного анализа налоговой информации после регистрации НН/РК в Реестре, может быть исследован при проведении документальной проверки соблюдения налогового законодательства относительно полноты определения налогового обязательства поставщиком или правомерности формирования налогового кредита покупателем, указанные в НН/РК по выясненным риском».

Кроме того, ГФСУ считает, что предусмотрена КМУ система создает риски как беспрепятственного формирования схемного налогового кредита, так и остановки НН плательщикам реального сектора экономики.

Минфину Украины даны предложения о формировании на региональном и центральном уровнях комиссий, которые будут принимать решение о регистрации или отказе в регистрации НН/РК. При этом увеличен срок для принятия решений о регистрации или отказе в регистрации соответствующими комиссиями в течение 10 рабочих дней.

По мнению ГФСУ отнесение плательщиков к налогоплательщикам с положительной историей по определенным критериям может привести к манипулированию недобросовестными плательщиками такими критериями.

Кроме того, постоянная смена критериев определения плательщиков с положительной историей с целью предупреждения формирования схемного налогового кредита может негативно повлиять на плательщиков реального сектора экономики.

Критерии рискованности плательщика налога

  1. Налогоплательщик соответствует критериям рискованности, если:

1.1. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) на недействительные (утраченные, утерянные) и поддельные документы согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

1.2. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами с последующей передачей (оформлением) во владение или управление подставным (несуществующим), умершим, без вести пропавшим лицам согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

1.3. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами, которые не намеревались осуществлять финансово-хозяйственную деятельность или реализовывать полномочия по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

1.4. плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) и проводит финансово-хозяйственную деятельность без ведома и согласия его учредителей и назначенных в законном порядке руководителей согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

1.5. имеется обвинительный приговор суда в отношении должностного лица (должностных лиц) налогоплательщика по статье 205 Уголовного кодекса по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

1.6. Комиссии Главных управлений ГФС в областях, г. Киеве и Офисе крупных плательщиков ГФС могут рассматривать вопрос об установлении рискованности налогоплательщика:

— плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) по адресу, который находится на неподконтрольной территории Украины (зона АТО, Крым)

— дата регистрации плательщиком налога на добавленную стоимость не превышает трех месяцев с даты такой регистрации;

— налогоплательщик — юридическое лицо не имеет открытых счетов в банковских учреждениях, кроме счетов в органах государственной казначейской службы Украины (кроме бюджетных учреждений)

— налогоплательщик, должностное лицо и/или учредитель которого являлся должностным лицом и/или учредителем предприятия, которое ликвидировано по процедуре банкротства в течение последних трех лет

— плательщиком налога на прибыль не подано контролирующему органу финансовую отчетность за последний отчетный период вопреки нормам подпункта 16.1.3 пункта 16.1 статьи 16 и пунктов 46.2 статьи 46 Налогового кодекса Украины;

— имеется налоговая информация, свидетельствующая о наличии признаков осуществления рисковых операций плательщиком.

Рискованность налогоплательщика может быть определена при выполнении хотя бы одного из критериев определенных в пунктах 1.1 — 1.5.

Если обнаружено, что налогоплательщик имеет признаки рискованности согласно пункту 1.6., то такой налогоплательщик выносится на рассмотрение Комиссии в тот же день и вносится в перечень рисковых плательщиков в день проведения заседания Комиссии, на которой принято соответствующее решение.

Критерии рискованности осуществления операции

  1. Налоговые накладные/расчеты корректировки, составленные налогоплательщиками, проверяются на соответствие признакам рискованности осуществления операций:

2.1. Объем поставки товара / услуги, указанный в налоговой накладной / расчете корректировки, которую (который) подано на регистрацию в Реестре, равна или превышает величину остатка, которая определяется как разница объема приобретения на таможенной территории Украины такого товара / услуги (кроме объема приобретения товаров / услуг по операциям, освобожденным от налогообложения и подлежат налогообложению по нулевой ставке) и / или ввоза на таможенную территорию Украины такого товара, указанного с 01 января 2017 года в полученных налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре, и таможенных декларациях увеличенного в 1,5 раза, и объема поставок соответствующего товара / услуги, указанного в налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных с 01 января 2017 года в Реестре, и преобладание в таком остатке (более 75% общего такого остатка) товаров с кодами УКТ ВЭД и услуг по кодам согласно ГКПУ, перечень которых определен ГФС в соответствии с приложением, и отсутствие товара / услуги, указанного / указанной в налоговой накладной, которая подана на регистрацию в Реестре, в Таблице данных налогоплательщика, как товара / услуги, которые на постоянной основе поставляются (изготавливаются)

2.2. Отсутствие (аннулирование, приостановление) лицензий, выданных органами лицензирования, которые удостоверяют право налогоплательщика на производство, экспорт, импорт и оптовую торговлю подакцизными товарами (продукцией), определенными подпунктами 215.3.1 и 215.3.2 пункта 215.3 статьи 215 раздела VI Кодекса в отношении товаров, указанных налогоплательщиком в налоговой накладной, представленной на регистрацию в Реестре на дату составления такой налоговой накладной / расчета корректировки;

2.3. Отсутствие на дату составления налоговой накладной / расчета корректировки сведений (актуальной записи) в Реестре плательщиков акцизного налога по реализацие топлива субъекте хозяйствования, который регистрирует налоговую накладную на товар (горючее) с кодами УКТ ВЭД по п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодекса;

2.4. Расчет корректировки, составленный поставщиком товаров / услуг к налоговой накладной, составленной на получателя — плательщика налога на добавленную стоимость, если предполагается изменение номенклатуры товара / услуги (для кодов товаров согласно УКТ ВЭД — изменение первых четырех цифр кода, а для кодов услуг в соответствии с ГКПУ — первых двух цифр кодов) при отсутствии такого товара / услуги, указанного / указанной в расчете корректировки, поданных на регистрацию в Реестре, в Таблице данных налогоплательщика, как товара / услуги, которые на постоянной основе поставляются (изготавливаются).

Перечень показателей и коэффициентов, определяющих положительную налоговую историю плательщика налога.

Расчет критериев для определения положительной налоговой истории плательщика налогов осуществляется в соответствии с показателями и коэффициентами:

  • объем поставки, указанный плательщиком налога в НН / РК в текущем месяце, с учетом представленной на регистрацию в реестре НН / РК, не превышает 150 тыс. гривень на одного покупателя-налогоплательщика;
  • объем поставки, указанный плательщиком налога в НН / РК, которые не подлежат предоставлению получателю (покупателю), зарегистрированных в реестре, за последние 6 месяцев составляет более 50% общего объема поставок товаров / услуг;
  • товары / услуги, которые поставляются (изготавливаются) налогоплательщиком, а именно приобретение и поставка одного товара или услуги, указанного в НН / РК, зарегистрированных в реестре, составляет более 50% от общей суммы поставки товаров / услуг, указанной плательщиком налога в налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных в реестре за последние 6 месяцев;
  • налогоплательщик осуществляет на постоянной основе, в течение любых четырех отчетных месяцев из последних шести, регистрацию НН / РК на поставки товаров / услуг с одними и тем же кодом товара / услуги согласно УКТ ВЭД / ГКПУ и по которым объем поставок составляет 20 % от общего такого объема поставок;
  • остаточная стоимость основних средств для плательщиков налога на прибыль составляет более 1 млн. грн.
  • наличие собственных (право собственности / пользования) арендованных земельных участков составляет более 200 га включительно или наличие арендованных земельных участков коммунальной и / или государственной собственности площадью не менее 0,5 га (по состоянию на 01.01.2018 г.), которые задекларированы до 20.02.2018 г .;
  • уплата ЕСВ на одного работающего превышает сумму ЕСВ с минимальной заработной платы в 1,5 раза за последние 12 месяцев при условии, что с 01.01.2017 года руководитель и/или учредитель не изменялись;
  • общая сумма уплаченных в предыдущем отчетном году сумм ЕСВ и налогов и сборов (кроме суммы НДС, уплаченной при ввозе товаров на таможенную территорию Украины) налогоплательщиком и его обособленными подразделениями, которыми подано налоговую накладную / расчет корректировки на регистрацию в реестре, составляет более 5 миллионов гривень.

Список использованных документов

[1]              см. статью Б.Юровского, Ю.Котелевской

* В своем интервью от 16.02.2018 г. исполняющий обязанности Главы ГФС Мирослав Продан отметил, что считает главным отличием нового постановления именно то, что в нем предусмотрено право ГФСУ устанавливать в дальнейшем критерии оценки рисков для остановки регистрации налоговых накладных.

НК Украины — Налоговый кодекс Украины

Закон № 2245Закон Украины от 07.12.2017 г. № 2245-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений в 2018 году»

Письмо № 340/4/99-99-07-04-03-13 — Письмо ГФСУ от 01.02.2018 г. № 340/4/99-99-07-04-03-13 «О согласовании проекта постановления КМУ»

 

Порядок

зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Загальна частина

  1. Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр).
  2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

  1. Податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточномумісяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку на додану вартість;

одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті порядку, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм×1,3, де:

D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування,сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, яка зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складеноподаткову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числастає доступним платнику в електронному кабінеті.

  1. У разі якщо за результатами перевірки податкової накладної /розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з ознак, визначених у пункті 3цього Порядку, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі.
  2. Податкові накладні / розрахунки коригування, які підлягають моніторингу перевіряються на відповідність критеріями ризиковості платника податку, показникам позитивної історії платника податку та критеріями ризиковості здійснення операцій.
  3. У разі якщо за результатами моніторингу платник податків, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування відповідає критеріям ризиковості платника податку,реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
  4. У разі якщо за результатами Моніторингуподаткова накладна/розрахунок коригування відповідаєкритеріям ризиковості здійснення операції, крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
  5. ДФС формує та веде у відкритому доступі Реєстр зупинених податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Реєстр зупинених ПН/РК) за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку та щодня опубліковує його на своєму офіційному веб-сайті.
  6. Протягом місяця з дня набрання чинності цього порядку Реєстр зупинених податкових накладних / розрахунків коригування функціонує в тестовому режимі.
  7. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, визначає ДФС за погодженням з Мінфіном та оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.
  8. ДФС розраховуєпоказникидля визначення позитивної податкової історії платника податків кожного 10 числа місяця, наступного за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника в електронному кабінеті.

Зупинення/реєстрація зупиненої податкової накладної /

розрахунку коригування в Реєстрі

  1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
  2. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

б) номер за порядком, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД / послуги згідно з ДКПП щодо господарської операції, стосовно якої зупинена реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування;

в) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із зазначенням критерію(їв), розрахованих за результатами обробки та аналізу податкової інформації;

г) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

  1. Перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі(далі – Перелік),  включає в себе:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена  договором та/або законодавством.

  1. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.
  2. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
  3. ДФС розміщує та постійно оновлює на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.
  4. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (далі – Комісії).
  5. Комісії контролюючих органів складаються з Комісій Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників ДФС (далі – Комісії регіонального рівня) та Комісії ДФС (далі – Комісія центрального рівня).
  6. Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

  1. Підставами для прийняття комісіями рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «г» пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавствата/або не є достатніми для прийняття Комісіями рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

  1. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку підлягає реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.
  2. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набувають чинності після їх реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.
  3. Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

по платниках із обсягом постачання, зазначеним в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 30мільйонів гривеньприймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, здійснюється реєстрація його в Реєстрі зупинених ПН/РК та надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу;

по платниках із обсягом постачання, зазначеним в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить більше 30 мільйонів гривень включно приймається та попередньо реєструється в Реєстрі зупинених ПН/РК рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилається до Комісії центрального рівня.

  1. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Комісії регіонального рівня,може прийняти інше рішенняпро реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте Комісією центрального рівня рішенняреєструється у Реєстрі зупинених ПН/РКта надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
  2. На період тестування Реєстру зупинених ПН/
    РК рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набувають чинності з дня їх приймання. Рішення Комісій регіонального та центрального рівнів в тестовий період приймаються та надсилаються платнику без їх реєстрації в Реєстрі зупинених ПН/РК.
  3. Якщо Комісією центрального рівня у визначені пунктом 25 терміни не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі,рішення Комісії регіонального рівня набуває чинності та надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу.
  4. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
  5. Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Реєстрі було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

в) не прийнято та/або не зареєстровано у Реєстрі зупинених ПН/РК протягом 7  робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

 

Таблиця даних платника податку

30.У разі якщо специфіка господарської діяльності платника податку  має незмінний характер, платник податку  має право подати до ДФС інформацію (далі — Таблиця даних платника податку) за встановленою формою згідно з додатком 3до цього Порядку.

  1. У Таблиці даних платника податку зазначаються :

види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг  (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

  1. Таблиця даних платника податку подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
  2. Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається Комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
  3. Комісії регіонального рівня приймають рішення щодо врахування або неврахування Таблиці даних платника податків.
  4. Інформація щодо прийнятого рішення відповідно до пункту 34 цього Порядку протягом операційного дня стає доступна платнику податків в електронному кабінеті.
  5. В інформації про неврахування Таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
  6. Таблиця даних платника податку враховується автоматично, якщо така таблиця подається:

платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року), що мають власні (право власності / користування) та/або орендовані земельні ділянки, загальна площа яких понад 200 га включно станом на 1 січня та що задекларовані до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність за звітний період попереднього року), та у ній зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

01 живі тварини;
03 риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
04 молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені;
07 овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;
08 їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;
10 зернові культури;
12 насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж;

 

платниками, у яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, наведеному у пункті 4 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P <Pм х 1,3, та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних / розрахунках коригування, складених за останні 12 місяців в Реєстрі, зазначених в Таблиці даних платника податку, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за останні 12 місяців.

  1. Якщо Таблиця даних платника податку була врахована автоматично, після прийняття Комісією регіонального рівня рішення про неврахування Таблиці даних платника податку така Таблиця даних платника податку не підлягає автоматичному врахуванню.
  2. Якщо Таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 року, то в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, вказаних в Таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.
  3. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, врахованій в Таблиці даних платника податку, в тому числі автоматично, Комісії мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці даних платника податку.
  4. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
  5. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця даних платника податку.

Порядок
роботи Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

  1. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Комісії), а також права та обов’язки її членів.
  2. Комісії складаються з Комісій Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС (далі – Комісії регіонального рівня) та Комісії ДФС (далі – Комісія центрального рівня).
  3. Кожна Комісія діє в межах повноважень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
  4. Кожна Комісія в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
  5. Документування діяльності Комісій здійснюється державною мовою.
  6. До складу Комісій регіонального рівня включаються посадові особи Головних управлінь ДФС у областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

До складу Комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

  1. Кожна комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
  2. Голови Комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються відповіднимиГоловними управліннями ДФС у областях, м. Києві (далі – Головні управління ДФС ) та Офісом великих платників податків ДФС (далі- Офіс ВПП).Головою Комісії призначається перший заступник або заступник начальника Головного управління ДФС та Офісу ВПП.
  3. Голова Комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС.
  4. Голова кожної Комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на Комісію завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає коло питань, що підлягають розгляду.
  5. Голова кожної Комісії:

організовує роботу Комісії та координує роботу її членів;

головує на засіданнях Комісії та визначає коло питань, що підлягають розгляду;

визначає функціональні обов’язки кожного члена Комісії;

відповідає за виконання покладених на Комісію функцій;

готує документи щодо діяльності Комісії;

готує та надає зведену аналітичну інформацію;

ініціює питання зміни персонального складу Комісії;

забезпечує вирішення інших питань, що стосуються реалізації повноважень Комісії.

  1. У разі відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник голови Комісії. У разі відсутності голови Комісії та його заступника обов’язки голови Комісії виконує один з членів Комісії, який обирається Комісією.
  2. Секретар Комісії забезпечує:

підготовку проектів письмових доручень голови Комісії (або особи, яка виконує його обов’язки);

підготовку проведення засідань та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії;

оформлення протоколів засідань Комісії;

збір та надання матеріалів членам Комісії на визначену офіційну електронну скриньку для забезпечення телекомунікаційного зв’язку, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії, з метою прийняття рішення;

формування рішень за встановленими формами та надсилання їх платнику податку на додану вартість;

ведення журналу обліку рішень Комісії;

внесення рішень до Реєструзупинених податкових накладних/ розрахунку коригування;

ведення діловодства Комісії;

наданняголові Комісії зведеної інформації щодо результатів проведених нарад та прийнятих рішень.

У разі відсутності секретаря Комісії його обов’язки виконує один із членів Комісії, який обирається Комісією.

  1. Член Комісії має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, та брати участь у їх перевірці;

2) переглядати всю інформацію щодо платників податку на додану вартість, наявну в ДФС;

3) подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

4) висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді;

5) вносити пропозиції до порядку денного засідання Комісії.

  1. Член Комісії зобов’язаний:

1) особисто брати участь у роботі Комісії;

2) не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі Комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) виконувати в межах, передбачених цим Порядком, доручення Голови Комісії;

4) брати участь у голосуванні.

  1. У разі неналежного виконання членом Комісії регіонального рівня своїх обов’язків Комісія шляхом направлення відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє керівника відповідного Головного управління ДФС, Офісу ВПП про необхідність вирішення питання заміни цього члена Комісії.

У разі неналежного виконання членом Комісії центрального рівня своїх обов’язків Комісія шляхом направлення відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє Голову ДФС про необхідність вирішення питання заміни цього члена Комісії.

  1. Проведення засідань Комісії:

голова, заступник голови, секретарі та члени Комісії беруть участь у засіданні особисто;

голова, заступник голови, секретарі та члени Комісії не мають права делегувати своїх представників для участі в засіданні Комісії.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання Комісії проводиться обов’язково кожного робочого дня, два рази на день, за наявності документів для розгляду.

У разі потреби проведення додаткового засідання пропозиції надаються ініціатором голові Комісії.

Рішення Комісії приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні осіб з числа затвердженого персонального складу Комісії.

У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним.

Під час засідання секретарем Комісії ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті Рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою Комісії (у разі його відсутності — заступником), заступником голови Комісії, секретарями Комісії та членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Забезпечення обліку матеріалів роботи Комісії покладається на секретарів Комісії.

Присутній на засіданні Комісії голова Комісії, заступник голови Комісії, секретар Комісії або член Комісії, який не згоден з рішенням Комісії або утримався від голосування, повинен викласти письмово окрему думку, яка додається до матеріалів засідання Комісії.

  1. Порядок взаємодії Комісії, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС затверджується ДФС.
  2. Рішення, прийняті Комісіями, підлягають реєстрації в Реєстрі зупинених податкових накладних/ розрахунків коригування.
  3. Матеріали засідання Комісії зберігаються десять років.
  4. Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
  5. Розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи:

1) доповідь секретаря Комісії;

2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби);

3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення;

4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання;

5) голосування;

6) оголошення головою Комісії результатів голосування;

7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

  1. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.
  2. Особи, які не є членами Комісії, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів Комісії, внесенні пропозицій членами Комісії, обговоренні та голосуванні.
  3. Номер рішення Комісії складається з порядкового номера реєстрації та коду платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера, або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
  4. Матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює орган ДФС, де сформована відповідна Комісія.

Порядок

розгляду скарг на рішення Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

  1. Розгляд скарг на рішення Комісійпро відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – скарга) здійснюється Комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
  2. Положення про Комісію з питань розгляду скарг та її склад затверджуються Головою ДФС.
  3. Скарги подаються платником податку до ДФС протягом 10 календарних днів після того, як рішення Комісії набуло чинності відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6статті102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
  4. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення Комісії, які оскаржені платником податку в судовому порядку.
  5. Скарга подається  платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
  6. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися скарга.
  7. Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
  8. ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги.
  9. Скарга підписується та подається особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додаються належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
  10. Скарга повинна містити:

найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

номер оскаржуваного рішення Комісії;

дату оскаржуваного рішення Комісії;

інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням Комісії;

відомості про оскарження рішення Комісії до суду;

вимоги платника податку, який подає скаргу;

електроннуадресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

  1. Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.
  2. За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23статті 56 Кодексу.
  3. За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення Комісії;

залишає скаргу без задоволення та рішення Комісії без змін;

залишає скаргу без розгляду.

  1. Скарга залишається без розгляду у разі, якщо до прийняття рішення Комісії з питань розгляду скарг від платника податку, який її подав, до Комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги.
  2. За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке направляється скаржнику в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
  3. Про залишення скарги без розгляду Комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків із зазначенням причин у строк, визначений пунктом 56.23статті 56 Кодексу.
  4. Рішення Комісії з питань розгляду скарг надсилається у строк, визначений пунктом 56.23статті 56 Кодексу.
  5. Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
  6. Рішення Комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
  7. Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3статті 200 Кодексу.
  8. Скарга, документи, подані під час її розгляду, документи, отримані Комісією з питань розгляду скарг, а також рішення, прийняте за результатом її розгляду, зберігаються у ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Напечатать Напечатать
Cкачать pdf
Поделиться: