Незамінний довідник бухгалтера — 2022

посилання для скачування всього матеріалу  https://drive.google.com/file/d/1yRZZTEdkYXtrN5fC4pfmF47_tiaxGQ39/view?usp=sharing

Незамінний довідник бухгалтера — 2022

  1. 1. Праця та заробітна плата

  1. 1.1. Розмір мінімальної заробітної плати

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до ст. 9 і 10 Закону про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

У 2022 році мінімальна заробітна плата встановлена ст. 8 Закону про Держбюджет 2022 та буде застосовуватися у таких розмірах (табл. 1).

Таблиця 1

Період 2022 року

Розмір МЗП, грн

місячний

погодинний

Січень — вересень

6500

39,26

Жовтень — грудень

6700

40,46

1.1.1. Мінімальні оклади (тарифні ставки)

Згідно ст. 96 КЗпП України схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

• мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

• міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Розмір мінімального окладу (тарифної ставки) для бюджетної сфери у 2022 році наведемо у табл. 2.

Таблиця 2

Показник

Розмір, грн

Мінімальний оклад (місячна тарифна ставка) у 2022 році згідно зі ст. 96 КЗпП України*

2481

Мінімальна годинна ставка у 2022 році**

14,98

Примітки. * Мінімальні розміри окладів (тарифних ставок) можуть бути встановлені галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.

** За умови, що працівникові на 2022 рік установлена норма тривалості робочого часу 1987 год. (2481 грн – 12 міс. : 1987 г од).

  1. 1.2. Розмір прожиткового мінімуму

Прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років;

дітей віком від 6 до 18 років;

працездатних осіб;

осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

До осіб, які втратили працездатність, відносяться:

особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;

непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.

Прожитковий мінімум з 01.01.2022 встановлений у наступних розмірах (табл. 3):

Таблиця 3

Основні демографічні та соціальні групи населення

Період дії прожиткового мінімуму на одну особу

з розрахунку на місяць

з 01.01.2022 по 30.06.2022, грн

з 01.07.2022 по 30.11.2022, грн

з 01.12.2022 по 31.12.2022, грн

Загальний показник

2393

2508

2589

діти до 6-ти років

2100

2201

2272

діти від 6 до 18 років

2618

2744

2833

працездатні особи

2481

2600

2684

особи, які втратили працездатність

1934

2027

2093

Також ст. 7 Закону про Держбюджет 2022 встановлено прожитковий мінімум з 01 січня 2022 року для:

• працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;

• для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів у розмірі 2102 грн;

• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у розмірі — 1600 грн.

  1. 1.3. Податкова соціальна пільга

Податкова соціальна пільга — показник, який залежить від розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб у звітному році. Незважаючи на те, що показник прожиткового мінімуму змінюється протягом звітного року декілька разів, але до розрахунку ПСП беруть розмір, який затверджено саме на 01 січня звітного року.

Так, з 01 січня 2022 року Законом про Держбюджет 2022 збільшено прожитковий мінімум для працездатних осіб та встановлено його в сумі 2481 грн.

Збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб впливає на розмір ПСП. Зазначимо, що п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України встановлено, що платник ПДФО має право на ПСП, але при виконанні певних умов.

Якщо право у платника ПДФО на ПСП є, тоді він може розраховувати на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Але не всі платники ПДФО мають право на застосування ПСП, тому що чинним законодавством обмежено розмір доходу, який дає таке право і це не мінімальна заробітна плата.

Нормами ПК України передбачено, що ПСП може застосовуватися тоді, коли розмір доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році це було 2940 грн, у 2021 році — 3180 грн, у 2022 році — 3470 грн).

Якщо місячна заробітна плата перевищує у 2022 році 3470 грн, то питання надання ПСП не розглядається.

Отже, граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП у 2022 році становить 3470 грн (2481 грн × 1,4).

Сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму ПСП у 2022 році у таких розмірах:

базова (загальна) ПСП для будь-якого платника податку становить 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року — 1240,50 грн (2481 грн × 50 % : 100 %);

• ПСП для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років. Становить 100 % суми базової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину — 1240,50 грн;

• ПСП для платника, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років — 150 % суми базової (загальної) пільги, — 1860,75 грн [(2481 грн × 50 % : 100 %) × 150 % : 100 %];

• ПСП для платників, визначених пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 16 розд. IV ПК України (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200 % суми загальної пільги, — 2481,00 грн [(2481 грн × 50 % : 100 %) × 200 % : 100 %].

ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини.

Звертаємо увагу, що фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного Фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, то вона також має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог пп. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Розміри ПСП у 2022 році наведемо також у табл. 4.

Таблиця 4

Вид ПСП

(норма ПК України)

Граничний розмір зарплати для застосування ПСП у 2022 році

Розмір ПСП

у 2022 році

Звичайна у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи

(пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України)

3470 грн

1240,50 грн

Звичайна на дітей

(пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України)

Для одного з батьків — 3470 грн × кількість дітей віком до 18 років;

для другого — 3470 грн

1240,50 грн × кількість дітей віком до 18 років

Підвищена на дітей у розмірі, що дорівнює 150 % суми звичайної пільги

(підпункти «а» і »б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України)*

1860,75 грн × кількість дітей віком до 18 років, на яких надається ПСП

Підвищена у розмірі, що дорівнює 150 % суми звичайної пільги

(підпункти «в» — «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України)

3470 грн

1860,75 грн

Максимальна у розмірі, що дорівнює 200 % суми звичайної пільги

(пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України)

3470 грн

2481 грн

Примітка. * За загальним правилом, ПСП не підсумовуються. Виняток установлено пп. 169.3.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України тільки для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю). У цьому випадку на дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю) надається підвищена ПСП, а на іншу дитину (дітей) — звичайна ПСП.

1.3.1. Документи для надання ПСП

ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України). Причому місце застосування ПСП платник податків обирає самостійно шляхом подання відповідної заяви.

Форма такої заяви законодавчо не визначена.

Якщо працівник претендує на отримання ПСП «на дітей» або на ПСП у підвищеному чи максимальному розмірі, то разом із заявою про застосування ПСП він повинен надати роботодавцю підтвердні документи. Перелік таких документів установлено Порядком № 1227.

1.3.2. Строки закінчення дії ПСП

Строки закінчення дії ПСП наведемо в табл. 5.

Таблиця 5

Категорія

платників податків

Строк закінчення дії ПСП

Підстава

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років

Така ПСП надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть.

Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому

числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія

абзац 1 пп. 169.3.3

п. 169.3 ст. 169 розд. IV ПК

України

Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник

Особа, яка утримує дитину з інвалідністю

Особа, віднесена законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної

Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Дія ПСП зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у підпунктах «в» — «е» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України

абзац 2 пп. 169.3.3

п. 169.3 ст. 169 розд. IV ПК

України

Особа, яка є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом

Особа з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України

Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів

Учасник бойових дій на території інших країн у період

після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону про статус ветеранів, крім осіб, визначених у підпункті «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України

Будь-який платник податку, який має право на ПСП

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного

прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, визначається як добуток суми, визначеної вище, та відповідної кількості дітей.

Тобто, при перевищенні доходом граничного його розміру

застосування ПСП зупиняється.

Крім того, якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється

пп. 169.4.1 п. 169.4 та пп. 169.2.4

п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК

України

  1. 1.4. Неоподатковувана матеріальна допомога та подарунки

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 %, встановленою п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПК України, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПК України.

Якщо роботодавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України, згідно з абзацом 3 пп. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

1.4.1. Нюанси оподаткування нецільової матеріальної допомоги

Згідно з пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом 1 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України, встановленого на 01 січня такого року, тобто у 2020 році — 2940 грн, у 2021 році — 3180 грн, у 2022 році — 3470 грн.

Положення пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПК України і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПК України (18 %).

1.4.2. Нюанси звільнення від оподаткування цільової матеріальної допомоги

Не включається до оподатковуваного доходу:

• кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування (пп. 165.1.19 п. 165.1 розд. IV ПК України);

• благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) на лікування (підпункт «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України);

• цільова благодійна допомога на реабілітацію (підпункт «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України).

Суми матеріальної допомоги, що видана на лікування та медичне обслуговування, згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 розд. IV ПК України, не оподатковують ПДФО та ВЗ при дотриманні таких умов:

1) допомога надається на лікування та медичне обслуговування платника податків або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податків, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю;

2) допомога надається за рахунок коштів благодійної організації чи роботодавця;

3) є відповідні підтвердні документи щодо сум та напрямку витрачання коштів.

Цільову благодійну допомогу на лікування, згідно з підпунктом «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України, не оподатковують ПДФО та ВЗ, якщо вона надається відповідно до таких вимог:

1) благодійник — фізична або юридична особа — резидент України;

2) допомога надається безпосередньо закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю);

3) одержувач допомоги — платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю або дитина, у якої хоча б один з батьків є особою з інвалідністю, дитина-сирота, напівсирота, дитина з багатодітної або малозабезпеченої родини, дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав;

4) медичні послуги не входять до «забороненого» переліку (підпункт «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України);

5) одержувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних медичних послуг.

Цільову благодійну допомогу на реабілітацію, згідно з підпунктом «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПК України, не включають до оподатковуваного доходу одержувача, якщо щодо неї були виконані такі умови:

1) благодійник — резидент України;

2) допомога надається безпосередньо протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;

3) одержувач допомоги — платник податків, визнаний особою з інвалідністю, або його дитина з інвалідністю;

4) допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту введення системи такого страхування);

5) одержувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації.

Допомога на поховання померлого працівника, згідно з пп. 165.1.22 п. 165.1 розд. IV ПК України, не оподатковується у сумі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці 1 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України, якщо вона надана роботодавцем померлого працівника за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію). У 2022 році — це 6940 грн (3470 грн × 2).

Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

1.4.3. Нюанси оподаткування подарунків

Не оподатковується вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25 % однієї МЗП (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України).

У 2022 році ця сума складає 1625 грн (6500 грн × 25 % : 100).

Якщо вартість негрошового подарунка перевищить у 2022 році суму 1625 грн, то сума перевищення, збільшена на «натуральний» коефіцієнт (1,218512), перетвориться на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (підпункт «е» пп. 164.2.17, п. 164.5 ст. 164, абзац 2 п. 174.6 ст. 174 розд. IV ПК України). А ось військовий збір утримують з «чистої» вартості.

При наданні юридичною особою подарунків фізичній особі в негрошовій формі декілька разів на рік (в різних місяцях) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї МЗП, встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України застосовується до вартості подарунків окремо по кожному місяцю та у Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку відображається за ознакою доходу «160».

При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується ПДФО з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПК України та у Додатку 4 ДФ відображається за ознакою доходу «126».

  1. 1.5. Середня заробітна плата та п п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України порядок її розрахунку для різних випадків

Механізм обчислення середньої зарплати залежно від виду виплати регулюють два документи:

Порядок № 100;

Порядок № 1266.

Сфера застосування наведених Порядків № 100 та № 1266 різна і механізм розрахунку зарплати також має суттєві відмінності.

Почнемо з Порядку № 100 — який є універсальним документом, що передбачає процедуру розрахунку середньої зарплати для таких випадків:

♦ надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

♦ виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

♦ переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;

♦ переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

♦ надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

♦ виплати вихідної допомоги;

♦ службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);

♦ вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;

♦ направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

♦ звільнення працівників-донорів від роботи;

♦ залучення працівників до виконання військових обов’язків;

♦ тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

♦ інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

А ось Порядок № 1266 — це спеціальний документ, яким передбачено механізм розрахунку середньоденної зарплати для обчислення сум, що пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням:

◘ на випадок безробіття;

◘ від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку;

оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Відповідно до Порядку № 1266 обчислюється також середня заробітна плата (грошове забезпечення) у разі, коли застрахованим особам згідно із законодавством встановлюються додаткові виплати понад розміри та тривалість виплат за страхуванням на випадок безробіття.

1.5.1. Період для обчислення середньої заробітної плати

        1. 1.5.1.1. Період для обчислення середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100

Період, за яким обчислюється середня заробітна плата згідно з Порядком № 100, залежить від мети такого розрахунку (табл. 6).

Таблиця 6

з/п

Для яких цілей розраховується середня заробітна плата

Період, за яким обчислюється середня заробітна плата

1.

Оплата часу відпусток

Обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки*

2.

Виплата компенсації за невикористані відпустки

3.

Всі інші випадки

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата**.

Примітки. * Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у ФОП або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць (абзац 2 п. 2 розд. ІІ Порядку № 100).

**Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Зверніть увагу, працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців, а не за 2 місяці.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац 6 п. 2 розд. ІІ Порядку № 100).

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзац 21 п. 4 розд. ІІІ Порядку № 100, тобто з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для працівників з відрядною оплатою праці в разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абзац 8 п. 2 розд ІІ Порядку № 100).

        1. 1.5.1.2. Період для обчислення середньої заробітної плати згідно з Порядком № 1266

Розрахунковий період — це період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Правила визначення розрахункового періоду для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця наведемо у табл. 7.

Таблиця 7

з/п

Період роботи за відповідним трудовим договором у роботодавця

Розрахунковий період (пункт Порядку № 1266)

1.

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку* (п. 25)

2.

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

3.

Менше одного календарного місяця

Фактична кількість календарних днів у трудових відносних перед настанням страхового випадку (п. 27)

Примітка. *Місяцем настання страхового випадку є місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату (п. 12 Порядку № 1266).

Вичерпний перелік поважних причин наведено у п. 3 Порядку № 1266 і до них відносяться:

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати.

Крім того, на думку Мінсоцполітики, зазначену у Листі № 311/0/247-19, до поважних причин відсутності працівника на роботі слід віднести також календарні дні участі працівника у виборах на платній основі. Протягом такого часу за основним місцем роботи за працівником зберігалася посада, але не зберігалася зарплата.

Замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно. А ось період зупинення (скорочення) діяльності підприємства, за який отримувалася допомога по частковому безробіттю й працівники не перебували у відпустках за свій рахунок, залишається в розрахунковому періоді. Це стосується як часткового, так і повного зупинення (скорочення) діяльності.

Після того, як визначили розрахунковий період, слід підрахувати кількість календарних днів у ньому.

При підрахунку не враховують дні, на які припадає дія поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки чи період простою, прогул, зупинення (скорочення) діяльності підприємства чи підприємця), а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

1.5.2. Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати

Порядок визначення виплат, які прийматимуть участь у розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100, відрізняється від підходу, який передбачений для оплати виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням в Порядку № 1266.

Для виплат щодо соціального страхування важливо щоб з виплат, які будуть приймати участь у розрахунку середньої зарплати, був сплачений ЄСВ, який має обмеження максимальною величиною.

        1. 1.5.2.1. Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у п. 4 розд. ІІІ Порядку № 100.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Отже, всі нараховані, донараховані, відсторновані суми зарплатних виплат при розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100 необхідно розподілити за місяцями, за які вони нараховані.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Кількість місяців урахування премії буде дорівнювати кількості місяців, за які нарахована така премія (виплата). Наприклад, премія за ІV квартал 2021 року, нарахована у січні 2022 року, буде враховуватися в заробіток трьох місяців (місяця нарахування + двох наступних місяців): січня — березня 2022 року.

При цьому не матиме значення, чи потрапив місяць нарахування премії (іншої заохочувальної виплати за певний період) до розрахункового періоду чи ні.

Якщо винагорода за 2021 рік, нарахована в січні 2022 року, то вона враховується в заробіток 12 місяців починаючи з місяця її нарахування, тобто з січня по грудень 2022 року.

У якій сумі враховують винагороду за підсумками роботи за рік (премії, заохочувальні виплати за період)?

Суму винагороди за конкретний місяць визначають розрахунково. Для цього суму премії (заохочувальної виплати за період) необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вона нарахована, та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, який припадає на розрахунковий період.

Зверніть увагу, що розрахункова сума премії може бути як менше, так і більше фактично нарахованої суми.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

        1. 1.5.2.2. Виплати, які необхідно враховувати при розрахунку середньої заробітної плати згідно з Порядком № 1266

У розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховується заробітна плата у розмірі, в якому вона була нарахована, та на яку було нараховано ЄСВ, а також враховуються фактично відпрацьовані дні у цих місяцях. Сума донарахованої заробітної плати включається в базу для нарахування ЄСВ в місяці, у якому здійснено донарахування, і не впливає на розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачена за попередній період.

Отже, відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Пунктом 27 Порядку № 1266 передбачено, що у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, що подаються до ДПС (п. 32 Порядку № 1266).

Отже, при визначенні виплат, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних, необхідно керуватися відомостями, відображеними у звітності з ЄСВ (починаючи зі звітних періодів 2021 року — це додаток 1 до Порядку № 4).

1.5.3. Виплати, що НЕ включаються у розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100

При обчисленні середньої заробітної плати згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 100 не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру МЗП, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру МЗП на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру МЗП, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи МЗП, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи МЗП на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень Порядку № 100. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

1.5.4. Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати згідно з Порядком № 100

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Порядок розрахунку виплат у різних випадках збереження заробітної плати згідно з Порядком № 100 наведемо у табл. 8.

Таблиця 8

з/п

Випадок збереження заробітної плати

Порядок розрахунку середньої заробітної плати

1.

Оплата часу відпусток або компенсація за невикористані відпустки

Розрахунок проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством.

Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки*

2.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи

Розрахунки провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу 5 п. 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації**

Примітки. * Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

** У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з вказаним у цій таблиці правилом, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням

вимог законодавства.

1.5.5. Нюанси розрахунку виплат згідно з Порядком № 1266

Сума зарплати, яка візьме участь у розрахунку середньої зарплати, визначається за кожним місцем роботи працівника окремо.

В розрахунок включають тільки зарплату, що нарахована в розрахунковому періоді за основним місцем роботи.

Розрахунок лікарняних необхідно проводити окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом. Окремо визначають розрахункові періоди за кожним місцем роботи, кількість календарних днів і виплати, які нараховані в них.

До розрахунку середньоденної зарплати найманого працівника включають нараховану в розрахунковому періоді заробітну плату (основну, додаткову та інші заохочувальні й компенсаційні виплати), на яку нарахований ЄСВ.

Якщо на частину зарплати ЄСВ не нараховувався, оскільки база нарахування ЄСВ, визначена за працівником, перевищувала максимальну величину бази нарахування, то така частина до розрахунку лікарняних потрапити не повинна.

Лікарняні, допомога по вагітності та пологах, допомога по частковому безробіттю у розрахунку середньоденної зарплати працівника для оплати лікарняних участі не беруть. Адже ці виплати не входять до фонду оплати праці.

Для лікарняних та допомоги по вагітності та пологах важлива саме сплата ЄСВ. При цьому не важливо, за який період нарахована зарплатна виплата. Головне, щоб вона була нарахована у розрахунковому періоді та з неї сплачений ЄСВ. Тобто за загальним правилом, при розрахунку середньої зарплати усі виплати залишають у тих місяцях, в яких вони були фактично нараховані і відображені у Звіті з ЄСВ.

Виключення з цього правила — це відпускні, які відносять до місяців, за які вони нараховані.

Звертаємо увагу, що на відміну від своєчасно нарахованих відпускних, сторновані/донараховані суми відпускних залишають в тих місяцях, в яких вони фактично були проведені в бухгалтерському обліку. Такі коригування не розподіляють як відпускні.

Як бути у ситуації, коли працівник не відпрацював місяць повністю у зв’язку з поважними причинами, але в цьому місяці йому були нараховані якісь зарплаті виплати, наприклад премія чи донарахована забута зарплата за попередні періоди.

Що роботи з такими зарплатними виплатами, якщо місяць випадає з розрахунку?

Із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, виключають зарплатні виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

У разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), МЗП або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Таким чином, у розрахунку середньоденної зарплати працівника для оплати лікарняних бере участь нарахована в розрахунковому періоді зарплата в сумі, яка ввійшла до бази нарахування ЄСВ у межах максимальної величини.

За загальним правилом, при розрахунку середньої зарплати всі виплати залишають в тих місяцях, в яких вони були нараховані. Виняток — відпускні, що нараховані своєчасно.

 

 

Напечатать Напечатать
Cкачать pdf
Поделиться: